«ЗАХАР БЕРКУТ» – історична повість Франка про боротьбу громади карпатського села Тухля, що в Сколівських Бескидах, проти татаро-монгольської навали. Написана на конкурс журналу «Зоря» та вперше опублікована в цьому-таки часописі 1883 року. Твір має підзаголовок: «Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII віці» і є своєрідною авторською візією ідеального суспільного устрою, заснованого на рівноправності, особистій свободі та взаємодопомозі усіх членів громади, що об’єднуються для відсічі ворогу. Головний герой, іменем якого названо твору, уособлює мудрість, мужність та відповідальність.

Твір неодноразово екранізовано.

«Батьки і браття!

Нинішня наша побіда — велике діло для нас.

Чим ми побідили?

Чи нашим оружжям тілько? Ні.

Чи нашою хитрістю тілько? Ні.

Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю.

Уважайте добре на се!

Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас».