НАФТА – горюча корисна копалина, рідка суміш вуглеводнів, найважливіше джерело рідкого палива й мастил.

У Франкові часи галицька «Каліфорнія» пережила бум видобутку нафти й озокериту, центром якого став Борислав – невелике містечко на Львівщині, недалеко від Дрогобича.

Франко став письменником-літописцем нафтовидобувного промислу в Галичині, присвятивши йому «бориславський» цикл оповідань та повістей (зокрема «Борислав сміється» та «Boa constrictor»). Це одні з перших у світовій літературі творів індустріальної тематики, які збагатили її зразками жорсткого, зате правдивого натуралізму у стилі Еміля Золя.

ОЛЬГА – жіноче ім’я скандинавського походження (означає «свята»), особливо дороге і значуще для Франка.

Ольга РОШКЕВИЧ (1857–1935) – у заміжжі Озаркевич – наречена Івана Франка, донька священика з Лолина (нині село Івано-Франківської області). Ольга була добре освіченою і від природи обдарованою дівчиною, володіла французькою та німецькою мовами, які вона вивчала на приватних уроках разом зі своїми двоюрідними сестрами, багато читала, цікавилася народними обрядовими звичаями. Заручини було скасовано через раптовий арешт нареченого за звинуваченням у належності до таємної антиурядової організації.

Ольга ФРАНКО (1864–1941) з Хоружинських – дружина Івана Франка. Походила з дворян Слобідської України, отримала освіту в Харківському інституті благородних дівчат, вільно володіла іноземними мовами. Коштом її посагу вийшла збірка поезій Франка «З вершин і низин» та чотири роки виходив щоквартальний журнал «Житє і слово». Ольга Франко була авторкою статей, перекладів та фольклористичних досліджень. До самої смерті проживала у своєму будинку, навіть тоді, коли в ньому заснували літературно-меморіальний музей.