МАРІЯ КУЛЬЧИЦЬКА (1835–1872) – мати поета, яка належала до так званої «ходачкової» шляхти (тобто збіднілої, що взувалася не в чоботи, а в постоли). Свій родовід числила від Юрія Кульчицького, героя Віденської битви й засновника каварень, в яких каву споживали не в турецький спосіб – гіркою, а з додаванням вершків і цукру.

МУЗЕЙ (із давньогрецької Дім Муз) – інституція, призначена для збереження, вивчення й популяризації пам’яток природи, історії та культури, а також видатних діячів.

Музеї, що плекають пам’ять про Івана Франка, створено в рідному селі поета, Нагуєвичах, у Криворівні в Гуцульських Карпатах, де він любив відпочивати, і в столиці України – Києві. Та головним із них є Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка. Він також відомий як Дім Франка, оскільки розташований у власному будинку письменника на вул. Понінського, 4 (тепер Івана Франка, 152) – по сусідству з віллою видатного українського історика та політика Михайла Грушевського, у якій також сьогодні музей.

Цікаво, що Франко та Грушевський – сусіди не тільки на мапі Львова (вони мешкали поруч і тісно співпрацювали), а й на грошах. Їхні портрети – на купюрах української національної валюти номіналом 20 і 50 гривень.

«МОЙСЕЙ» – філософська поема Івана Франка, в якій поет оригінально зобразив постать старозаповітного пророка, що за покликом Бога Єгови вивів ізраїльські племена з єгипетської неволі. Ув основу сюжету поеми автор поклав біблійну історію, проте надав їй притчевого підтексту. Поневіряння гебреїв у пошуках Землі обітованої є алегорією прагнень українців до створення власної держави. А постать пророка, якого Франко називав «найграндіознішою постаттю стародавньої історії людства», стає проекцією самого автора. Відтак після публікації твору Франка називають Українським Мойсеєм, а саму поему вважають архітвором поета-мислителя, його політичним заповітом та шедевром української літератури.