ДІТИ

У подружжя Івана та Ольги Франків було четверо дітей: троє синів (Андрій, Тарас і Петро) і єдина донечка Анна. Усі вони були дуже талановиті.

АНДРІЙ (1887–1913) навчався в польській народній школі Марії Магдалини, у Львівській академічній гімназії та студіював класичну філологію у Львівському університеті. Після першого року університетських студій виконував обов’язки Франкового секретаря. Перейнявши наукові зацікавлення батька, був першим помічникому у праці, коли тому паралізувало руки. Супроводжував Франка у поїздках, хоча сам був кволий і немічний (хворів на епілепсію). Помер раптово, уві сні, перед Великоднем.

ТАРАС (1889–1971) з раннього віку виявляв особливі лінгвістичні здібності та відмінно навчався в тих же закладах, що й Андрій, а з 1909 року як обдарований студент отримав змогу студіювати ще й у Віденському університеті. Цікавився античністю, написав «Нарис історії римської літератури» (перший українською мовою). Був одним із фундаторів спортивного руху в Галичині. Воював у складі Української Галицької армії. Працював як педагог і науковець у Харкові та Києві. З 1950 року мешкав у Києві, завідував бібліотекою Івана Франка в Інституті літератури ім. Т. Шевченка.

ПЕТРО (1890–1941) з дитинства цікавився природничими науками, після академічної гімназії студіював хімію у Львівській політехніці. Був визначним спортовцем та організатором спортивного руху, одним із засновників «Пласту» – української скаутської організації. Воював у Легіоні Українських Січових Стрільців. Піонер української військової авіації: очолював летунський відділ Української Галицької Армії. Автор понад 30-ти запатентованих винаходів з обробки та переробки молока, праць зі спортивної тематики, укладач підручника з військової топографії та хіміко-технологічного словника. Автор повістей, оповідань та спогадів про батька. У жовтні 1940 р. став першим директором літературно-меморіального музею Івана Франка у Львові. 1941 року примусово евакуйований зі Львова…. Пропав безвісти. Ймовірно був знищений радянськими спецслужбами.

АННА (1892–1988) навчалася у приватній українській школі для дівчат ім. Т. Шевченка Руського педагогічного товариства, в Учительській семінарії, на курсах медсестер. Коли захворіли батьки, перейняла на себе всі хатні клопоти. Влітку 1914 року поїхала гостювати до тітки до Києва – і з того часу не змогла повернутися додому: війна поставила свої кордони. Померла в Канаді, в Торонто, в пансіоні для літніх людей імені Івана Франка. Залишила книгу споминів «Іван Франко і його родина» і низку нарисів, новел та оповідань.

КАРПАТИ – гори на сході Центральної Європи; вони простягаються на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії та Австрії. Франко народився й зростав у передгір’ї; перші його враження про гірські місцини пов’язані з перебуванням у Лолині та інших селах Бойківщини, а потім на Гуцульщині – в селах і містечках над Чорним і Білим Черемошем.

Особливо поета приваблювала Криворівня – село на Гуцульщині, куди він приїздив з родиною майже щоліта. Завдяки Франкові Криворівню почали обирати на відпочинок знані письменники, митці, науковці, що дало підстави назвати село Гуцульськими Атенами.

ЧЕРЕМОШ – гірська річка в Українських Карпатах, на межі Івано-Франківської та Чернівецької областей, права притока Пруту, утворена злиттям двох річок – Чорного й Білого Черемоша. Черемош називають «священною рікою гуцулів».